- Ошибка
Чи є об’єктом оподаткування загальноосвітні та приватні школи? Оподатковуємо спадщину у вигляді грошових заощаджень. Фінансова санкція за неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій/
Як оподатковуються обєкти житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:?
а) для квартир незалежно від її кількості- для Одеси 120 кв.
в) для житлового будинку/ будинків незалежно від кількості - для Одеси 250 кв.
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток(у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/ будинків, у тому числі їх часток)- для Одеси 370 кв.
Чи є об’єктом оподаткування загальноосвітні та приватні школи?
Згідно ПКУ ст.266.2.2 з доповненням п. «і» - не являються обєктом оподаткування на нерухомість будівлі загальноосвітніх закладів всіх форм власності. Дана зміна згідно Закону № 654- 8 от 17.07.2015 року вступає в силу з 01.08.2015 року. Тож приватні заклади ,не являється платником податку .
Увага, для платників податків - «гаряча лінія» !
16.12.2015 року з 15:00 до 16:00 години буде проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з начальником управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області Омельянчуком Д.М. на тему: «Адміністрування єдиного внеску на загальнообов*язкове державне страхування».
Гарантування законності та правопорядку – у пріоритетах діяльності підрозділів
Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси
Організація і порядок діяльності Державної фіскальної служби спрямована, насамперед, на захист прав і свобод громадян, а також гарантування законності та правопорядку в системі оподаткування. Тому слід детальніше розглянути співвідношення двох понять «законність» та «правопорядок».
Додержання законів є обов'язковою вимогою для всіх та основою державної дисципліни, необхідним елементом трудових, службових правовідносин. Ефективно функціонувати і виконувати завдання зі справляння податків (обов'язкових платежів), єдиного внеску, митних платежів органи ДФС можуть тільки за умови, що вся їх діяльність здійснюється в умовах законності, тобто методами і способами, передбаченими законом.
Гарантії прав людини і громадянина – це відповідні зовнішні умови та фактори, які створюються державою для забезпечення нормальної реалізації та ефективного захисту громадянами своїх прав, свобод і законних інтересів. Для того, щоб ці гарантії були по-справжньому дієвими, вони повинні являти собою не просту сукупність (накопичення) норм, принципів, різного роду умов, засобів, а виступати як єдина, злагоджена система.
До складової системи гарантування прав громадян у податковій сфері належать гарантії-засоби. Дана група гарантій формується з нормативно-правових(юридичних), які закріплюють особливості правового становища громадян-платників податків і контролюючих органів, специфіку реалізації ними своїх прав та обов’язків, юридичні засоби охорони, захисту та відновлення прав, свобод і законних інтересів громадян.
З метою реалізації та охорони прав людини і суспільства держава здійснює правоохоронну діяльність, створюючи для цього спеціально уповноважені правоохоронні органи.
Предметом правоохоронної діяльності ДФС України є зміцнення законності, правопорядку та фінансово-бюджетної дисципліни під час реалізації податкової та митної політики держави.
У своїй діяльності органи ДФС керуються законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Основним правовим актом, що регламентує систему оподаткування в Україні, є Конституція України. Стаття 67 Конституції України серед інших обов'язків громадян України називає також сплату податків і зборів у порядку та розмірах, встановлених законом.
Органи ДФС можуть ефективно функціонувати і виконувати завдання зі справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) тільки за умови, що вся їх діяльність здійснюється в умовах законності, тобто методами і способами, передбаченими законом.
Законність – це основа правопорядку в суспільстві, умова і необхідний елемент демократії. Перш за все,основою законності є верховенство закону і верховенство права. Під верховенством закону розуміють визначальну роль закону в правовій (юридичній) системі держави, у діяльності всіх суб'єктів права, насамперед державних органів і посадових осіб. Поняття законності реалізується як щодо системи органів ДФС, так і щодо суспільства в цілому. По-друге, законність розглядається як принцип, метод і режим. Законність є необхідним засобом і умовою діяльності органів ДФС України.
Правопорядок трактується як реальне забезпечення та реалізація суб'єктивних прав, дотримання юридичних обов'язків усіма громадянами, посадовими особами, органами та організаціями. У юридичній літературі правопорядок визначається як певна система суспільних відносин, які ґрунтуються на основі права і законності, як заснована на праві і законності організація суспільного життя, що відображає якісний стан суспільних відносин, або як стан практичної підпорядкованості суспільних відносин, що виражає реальне практичне здійснення вимог законності.
Отже, в діяльності органів ДФС законність означає здійснення усіх функцій у суворій відповідності до чинного законодавства. Правові норми регулюють усі головні сторони суспільного життя, гарантуючи права, свободи та законні інтереси людини. Вони забезпечують охорону людини від свавілля держави, її органів і протиправних дій з боку інших осіб.
Законність – це основа правопорядку в суспільстві, умова і необхідний елемент демократії, основа загальнолюдських цінностей, і, відповідно, суттєва база правової та загальної культури.
Дивіденди виплачені у товарній формі оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відсотків
Суми дивідендів, виплачені емітентом у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Водночас, якщо виплата дивідендів проводиться у товарній формі (продукцією, товарами), то така операція оподатковується ПДВ на загальних підставах як продаж товарів.
Тобто виплата дивідендів у натуральній формі оподатковується ПДВ у загальному порядку за ставкою 20 %.
При цьому емітент, який виплачує дивіденди у товарній формі, має скласти податкову накладну в електронній формі, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та включити суму ПДВ до податкових зобов'язань звітного періоду.
Зазначений порядок оподаткування дивідендів визначено пп. 196.1.6 ст. 196 Податкового кодексу України.
В податковій накладній акцизний податок з роздрібного продажу
підакцизних товарів не зазначається
Акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів запроваджено з 1 січня 2015 року .
Базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі. Тобто, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів нараховується на вартість підакцизних товарів, яка в свою чергу включає суму ПДВ.
У податковій накладній відображається, зокрема, окремо вартість товару, що постачається (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару.
При цьому, відображення у податковій накладній суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів законодавством не передбачено.
Оподатковуємо спадщину у вигляді грошових заощаджень
При оформленні спадщини у пересічних громадян виникає чимало запитань щодо порядку оподаткування отриманої спадщини в залежності як від ступеня споріднення, так і від виду отриманої спадщини, зокрема у вигляді грошових заощаджень.
ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області повідомляє, що порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав регламентується ст. 174 Податкового кодексу України.
Так, згідно п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України до об’єктів спадщини, що оподатковуються за нульовою ставкою, зокрема належать:
- грошові заощадження, розміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР);
- грошові заощадження громадян України, розміщені в установі Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь – яким спадкоємцем.
Тобто, якщо громадянин (незалежно від ступеня споріднення) отримав спадщину у вигляді грошових заощаджень колишнього СРСР, то такий дохід не оподатковується.
Фінансова санкція за неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій
ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області нагадує, що неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків) тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, накладається штраф у розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Отже, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій:
- в розмірі 170 гривень, за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку), зазначеного в одному акті;
- в розмірі 1020 гривень при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року винесено податкове повідомлення-рішення. Зазначена норма передбачена п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.
Щодо визначення фінансового результату при нарахуванні резерву
сумнівних боргів та при списанні безнадійної заборгованості,
що перевищує резерв сумнівних боргів
Державною фіскальною службою України в листі від 29.10.2015 р. N22910/6/99-99-19-02-02-15 надано роз’яснення щодо визначення фінансового результату при нарахуванні резерву сумнівних боргів та при списанні безнадійної заборгованості, що перевищує резерв сумнівних боргів.
Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), у тому числі резерву сумнівних боргів, визначено нормами ст. 139 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Відповідно до положень пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Крім того, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.
Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу наведено у пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. Так, у податковому обліку безнадійною заборгованістю є:
а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах;
ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);
д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;
е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією.
Згідно з пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відповідно до п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України (далі - МФУ) від 08.10.1999 р. N 237, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 р. N 725/4018, величина сумнівних боргів, що визначена на дату балансу на основі класифікації дебіторської заборгованості, становить залишок резерву сумнівних боргів. Коригування раніше нарахованого резерву сумнівних боргів на чергову дату балансу в бік зменшення відображається у бухгалтерському обліку у кореспонденції з рахунком обліку доходів згідно з Інструкцією, затвердженою наказом МФУ від 30.11.1999 р. N 291.
Тобто фінансовий результат до оподаткування зменшується лише тоді, коли здійснюється коригування у бік зменшення резерву сумнівних боргів, і на цю суму збільшується фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
У разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування, який визначений у фінансовій звітності, не підлягає зменшенню на суму списаної заборгованості.
При цьому, на суму витрат від списання понад суму резерву сумнівних боргів дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, встановленим пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підлягає збільшенню фінансовий результат до оподаткування.
Водночас, якщо безнадійна дебіторська заборгованість, яка відповідає ознакам, встановленим пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів списується з активів на інші операційні витрати, то збільшення фінансового результату до оподаткування не здійснюється.
Підприємства сфери послуг при проведенні
готівкових розрахунків повинні застосовувати РРО
З 1 січня 2015 року реєстратори розрахункових операцій (РРО) та розрахункові книжки (РК) застосовуються при наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Отже, підприємства сфери послуг (перукарні, салони краси, спортивні клуби, хімчистки, сервісні центри з ремонту побутової техніки, кредитні спілки, ломбарди, страхові компанії тощо), при проведенні готівкових розрахунків мають застосовувати РРО на загальних підставах.
Разом з тим, тимчасово до 1 липня 2015 року звільнялисяся від санкцій за порушення вимог Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265 суб'єкти господарювання при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Отже, вказані суб'єкти господарювання, які з 01.01.2015 року мають застосовувати РРО, звільнялися від санкцій за порушення вимог Закону №265 на півроку, що давало їм змогу зареєструвати, ввести в експлуатацію відповідні РРО для виконання вимог чинного законодавства.
При цьому зазначені санкції (за незастосування РРО) у період з 1 липня 2015 року до 1 січня 2016 року не застосовуються до суб'єктів господарювання, які до 1 серпня 2015 року уклали договори на постачання РРО, включених до Державного реєстру РРО, і ввели в експлуатацію такі реєстратори в порядку, встановленому цим Законом, до 1 січня 2016 року.
Зазначені норми визначені п. 1 ст. 9 і п. 9 Прикінцевих положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР та роз’яснені листом ДФС України від 19.11.15 №42704/7/99-99-07-03-17.
Cума кредиту не включається до складу витрат підприємця
Підприємець на загальній системі оподаткування не має права включати до складу витрат суму погашеного кредиту, який отримувався для здійснення підприємницької діяльності, та сплачених відсотків, які нараховані за його користування.
Порядок оподаткування доходів фізичної особи - підприємця визначений ст. 177 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Пунктом 177.4 ст. 177 Податкового кодексу визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів підприємця від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не містить витрат на погашення суми кредиту та сплачених відсотків за його користування.
Подавати чи ні декларацію з ПДВ,
якщо діяльність не велася
Податківці надали роз’яснення щодо необхідності платникам ПДВ подавати до контролюючих органів податкові декларації з ПДВ за звітні податкові періоди, протягом яких такими платниками податку господарська діяльність не проводилася.
Так підпунктом 7 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 23.09.2014 р. № 996, визначено, що сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 24 податкової декларації з ПДВ та переноситься до рядка 20.1 податкової декларації з ПДВ наступного звітного (податкового) періоду.
Податкова декларація з ПДВ подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Таким чином, якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного періоду не проводилась, але такий платник податку має суми від’ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в податковій декларації звітного періоду, то податкова декларація з ПДВ за такий звітний період подається.
У разі якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то податкова декларація з ПДВ за такий звітний період на підставі пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платником може не подаватися.
Проценти не включаються до доходу
Відповідно до норм Податкового кодексу доходом фізичної особи – підприємця, що застосовує спрощену систему оподаткування є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Чи можно зареєструвати податкову накладну в день анулювання реєстрації платника ПДВ
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ. Реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ у відповідних випадках.
З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписки податкових накладних.
У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Крім того, пункт 184.7 статті 184 Податкового кодексу України встановлено обов’язок платника визначити податкові зобов’язання з ПДВ у випадках, передбачених цим пунктом, не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку.
Отже, день анулювання реєстрації особи як платника ПДВ є останнім днем її реєстрації як платника ПДВ, а отже, в день анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа має право складати податкові накладні.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку в день анулювання реєстрації такої особи як платника ПДВ, для покупця таких товарів/послуг є підставою для віднесення зазначеної в ній суми податку до податкового кредиту за умови виконання інших вимог щодо формування податкового кредиту, визначених Податковим кодексом України.
Newsflash
| Якщо об’єкт нерухомості не є об’єктом оподаткування то декларація з податку на нерухоме майно не подається |
Консультация от постоянного партнера ТМ "АРКАДА-ГРАНД" ГФС Киевского района г.Одессы
Якщо об’єкт нерухомості не є об’єктом оподаткування то декларація з податку на нерухоме майно не подається
Відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ). Перелік нерухомого майна яке не є об’єктом оподаткування визначено п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.
Тобто, якщо суб’єкт господарювання є власником житлової та/або нежитлової нерухомості та має документальне підтвердження віднесення даного об’єкта до категорій, визначених п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, то такий суб’єкт господарювання звільняється від обов’язку подавати податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Основной сайт ТМ "Аркада-Гранд" - www.arkada.od.ua. |