- Ошибка
Єдинникам про використання РРО та торгівлю пивом. Умови перебування у відпустці підприємця - спрощенця. Ідентифікаційний код можна внести в паспорт.Штрафи за податковими накладними з 1 жовтня діють.До уваги платників єдиного внеску.
Чи потрібно якісь документи зберігати суб’єкту господарювання при використанні РРО?
Суб’єкти господарювання зобов’язані:
— зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин, відключення електроенергії;
— у кінці робочого дня (зміни) друкувати на реєстраторі розрахункових операцій (далі – РРО) (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;
— забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
— друкувати X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;
— зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.
Чи зобов’язані СГ щоденно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання в книгах обліку?
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
(п.9 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»).
Увага, для платників податків - «гаряча лінія» !
21.10.2015 року з 15:00 до 16:00 години буде проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з начальником управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області Омельянчуком Д.М. на тему: «Адміністрування єдиного внеску на загальнообов*язкове державне страхування».
Граничний термін сплати ЄСВ – 19 жовтня 2015 року
ДПІ у Київському районі м Одеси звертає увагу, що платники єдиного внеску, зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», фізичні особи - підприємці – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п.п. 2 п. 6 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, фізичні особи - підприємці – платники єдиного податку можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Пунктом 11 розд. ІV Інструкції № 449 встановлено, що у разі якщо останній день строків сплати єдиного соціального внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, граничний термін сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для фізичних осіб - підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування за ІІІ квартал 2015 року – 19 жовтня 2015 року.
У підприємця на загальній системі відсутній дохід: база для нарахування ЄСВ
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є, зокрема фізичні особи— підприємці (далі – ФОП), які перебувають на загальній системі оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 ЄСВ для зазначених осіб нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВу не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Максимальна величина бази нарахування ЄСВ – це максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується ЄСВ (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Статтею 7 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (далі – Закон № 80) у 2015 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу установлений: з 1 січня 2015 року – 1218,00 гривень, з 1 вересня –1378,00 гривень.
Тобто максимальна величина бази нарахування ЄСВ з 01.01.2015 по 31.08.2015 становить 20706,00 гривень (1218,00 гривень х 17), з 01.09.2015 – 23426,00 гривень (1378,00 гривень х 17).
Мінімальний страховий внесок – це сума ЄСВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Статтею 8 Закону № 80 у 2015 році мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі: з 1 січня – 1218,00 гривень, з 1 вересня – 1378,00 гривень.
Таким чином, розмір мінімального страхового внеску для ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, з 01.01.2015 по 31.08.2015 становить 422,65 гривень (1218,00 гривень х 34,7 відсотків), з 01.09.2015 – 478,17 гривень (1378,00 гривень х 34,7 відсотків).
Отже, виходячи із норм п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464, починаючи з 01.01.2015, якщо ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримували доходів (прибутків) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі особи можуть не визначати базу ЄСВ, оскільки вказаною нормою передбачено право, а не обов’язок платника.
Оновлені довідники податкових пільг станом на 01.10.2015
ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області інформує, що Державна фіскальна служба України оновила довідники пільг станом на 01.10.2015:
- Довідник №76/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
- Довідник №76/2 інших податкових пільг.
Оновлені довідники податкових пільг станом на 01.10.2015 розміщені на головній сторінці офіційного веб-порталу (sfs.gov.ua) у розділі «Довідники» (підрозділ «Довідники пільг») за посиланням:
http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html
Єдинникам про використання РРО та торгівлю пивом
ДПІ у Київському районі м. Одеси нагадує, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 01.07.2015 року № 569-VIII не потрібно використовувати РРО фізичним особам - підприємцям — платникам єдиного податку другої і третьої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн.
У разі перевищення доходу в 1 мільйон гривень застосування РРО є обов’язковим. При цьому РРО потрібно буде застосовувати починаючи з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення (Згідно з пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України).
Водночас, оскільки з 01.07.2015 року діяльність з роздрібної торгівлі пивом підлягає ліцензуванню на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв, то фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, при розрахунках готівкою зобов’язані застосовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або використовувати книги обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок у випадках, передбачених чинним законодавством.
Актуально для платників ПДВ!
ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області повідомляє наступне.
Державною фіскальною службою України у листі від 09.10.2015 №37545/7/99-99-19-03-02-17 (далі – лист ДФС України №37545) на доповнення до листа ДФС України від 26.08.2015 №31730/7/99-99-19-03-02-17 «Про особливості перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника» (далі – лист ДФС України №31730) надані роз’яснення стосовно окремих питань заповнення додатка 4 (Д4) до податкової декларації з податку на додану вартість (далі – ПДВ).
Зазначаємо, що лист ДФС України №31730 розміщений на офіційному веб-порталі ДФС України (sfs.gov.ua) за посиланням:
http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63902.html).
У разі, якщо платник податку виявив бажання зайво зараховані кошти на електронний рахунок перерахувати до бюджету чи на поточний рахунок, то такий платник податку зобов’яний заповнити та подати у складі податкової декларації з ПДВ Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА) платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (далі – додаток (Д4)).
У такому випадку у додатку (Д4) платник податку зобов’язаний заповнити таблицю про відомості щодо суми коштів на рахунку у СЕА, шо перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (далі – таблиця про відомості).
Порядок заповнення додатку (Д4) та граф таблиці про відомості додатку (Д4) викладений у листі ДФС України №37545, який розміщений на офіційному веб-порталі ДФС України у банері «Електронне адміністрування ПДВ» за посиланням:
http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/64385.html
Звертаємо увагу, що ДФС України листом №37545 відкликала абзац листа ДФС України №31730:
«При цьому графа 5 «Сума коштів на рахунку у СЕА податку на додану вартість, що може бути перерахована на поточний рахунок платника» не заповнюється (прочерки та нулі не проставляються)».
Умови перебування у відпустці підприємця - спрощенця
Умови, за яких фізичній особі - підприємцю можуть надати відпустку терміном один календарний місяць на рік, визначені Податковим кодексом України, - наголошують фахівці ДПІ у Київському районі м. Одеси.
Отож, орієнтуючись на п.295.5 ст.295 Податкового кодексу України, а також роз’яснення контролюючого органу, назвемо умови, за яких підприємцям можуть надати відпустку: - право на відпустку мають платники єдиного податку першої та другої груп; - відсутність у фізичної особи - підприємця, що знаходиться на спрощеній системі оподаткування, найманих працівників. При цьому, працівники єдинника, які знаходяться у відпустці по вагітності та пологах або у відпустці для догляду за дитиною по досягненню нею передбаченого законодавством віку,- не враховуються (ЗІР, категорія 107.12); - подання єдинником відповідної заяви до контролюючого органу.
Заява складається в довільній формі та подається до контролюючого органу за основним місцем знаходження підприємця. Рекомендується подавати заяву до початку відпустки; - наявність податкового боргу не завадить фізичній особі- підприємцю- платнику єдиного податку, якщо він відповідає вищезазначеним умовам, скористатися правом на відпустку; - єдинник у період своєї відпустки не повинен вести підприємницької діяльності, відповідно - не повинен отримувати дохід. Тобто, єдинник не повинен здійснювати господарських операцій, в результаті яких буде отримано дохід, не повинен відвантажувати товар (роботи, послуги), отримувати виручку, укладати будь - які договори для отримання будь-якої фінансової вигоди.
Ідентифікаційний код можна внести в паспорт
ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області повідомляє, що фізичні особи у випадках, передбачених законодавством, повинні пред’явити паспорт та надати документальне підтвердження реєстраційного номера платника податків, проте віднині наявність окремої довідки необов’язкова.
Для того, щоб користуватися єдиним документом у більшості офіційних справ необхідно звернутися до податкової служби за своїм місцем проживання. Працівники служби поставлять відповідну відмітку на сторінках 7, 8 та 9.
Тобто, замість облікової картки платника податків, як окремого документа, фізособи можуть використати дані про реєстраційний номер, внесені до паспорта громадянина України.
Форма даних про реєстраційний номер, який вноситься до паспорта громадянина України, встановлена в додатку 4 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
Штрафи за податковими накладними з 1 жовтня діють
За порушення кінцевих термінів реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) від 1-го жовтня 2015 року будуть нараховуватись штрафні санкції, передбачені пунктом 120 1.1 статті 120 1.1 Податкового кодексу України (ПКУ).
Податківці ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області повідомляють, що розмір штрафних санкцій розраховується у відсотках від суми ПДВ, вказаної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, і залежить від кількості днів прострочення:
- до 15 календарних днів – 10 відсотків;
- від 16 до 30 календарних днів – 20 відсотків;
- від 31 до 60 календарних днів – 30 відсотків;
- на 61 й більше календарних днів – 40 відсотків.
Штрафи застосовуються щодо платників, які зобов'язані реєструвати податкові накладні / розрахунки коригування, у випадку, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування підлягають виданню покупцям-платникам ПДВ. Ці норми не застосовуються при порушенні крайніх термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування, складених до 1 жовтня 2015 року (п. 35 підрозділу 2 Перехідних положень ПКУ).
У випадку, якщо податкова накладна, що підлягає виданню платнику ПДВ, й розрахунки коригування до такої податкової накладної не зареєстровані в ЄРПН протягом 180 днів від дати їх складення з провини платника, який зобов'язаний її зареєструвати, до нього застосовуються штрафні санкції в розмірі 50% від суми ПДВ, вказаної в таких податкових накладних / розрахунках коригування.
Що робити, якщо електронний ключ загублений або пошкоджений
ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області звертає увагу, що якщо підписувач, фізособа-підприємець чи юрособа, втратив (пошкодив) особистий ключ або забув пароль захисту особистого ключа, то він повинен звернутися до найближчого пункту представництва АЦСК ІДД ДФС та повторно пройти процедуру реєстрації з повним пакетом реєстраційних документів.
У разі зміни реєстраційних даних, зазначених у посиленому сертифікаті (зміна посади, звільнення, зміна прізвища та інше) теж необхідно скасування посиленого сертифікату.
Для цього користувачу потрібно подати заяву на скасування посиленого сертифіката відкритого ключа. Якщо електронний ключ не пошкоджено, а необхідно змінити дані, то скасування можна провести самостійно за допомогою програмного забезпечення (відеоінструкцію з процедури скасування та програмне забезпечення можна отримати на інформаційному веб - ресурсі acskidd.gov.ua)».
Переваги використання електронного цифрового підпису:
· – зручність (всі операції можна виконувати як з робочого місця так і з будь-якого, де є доступ до мережі Інтернет),
· – економія часу (не марнується робочий час на поїздки в транспорті та черги при поданні документації),
· – доступність (на безкоштовній основі),
· – універсальність (широкий спектр використання – від подання звітності до участі у тендерах та інше).
До уваги платників єдиного внеску!
ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області нагадує, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 (далі – Постанова №413) визначений порядок повідомлення Державній фіскальній службі (далі – ДФС) та її територіальним органам проприйняття працівника на роботу.
Ця Постанова була прийнята відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), яка містить положення про укладення трудового договору.
Статтею 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами –підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому штрафи, зазначені у частині другій статті 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423 (далі – Положення №423), Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, трудових відносин.
Одними з основних завдань Мінсоцполітики є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері трудових відносин та здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю (пункт 3 Положення №423),
Також Мінсоцполітики відповідно до покладених завдань інформує у межах повноважень, передбачених законом, та надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінсоцполітики (підпункт 103 пункту 4 Положення №423).
Відповідно до норм Постанови №413 органи ДФС лише приймають від суб’єктів господарювання повідомлення про прийняття працівника на роботу, проте не регулюють питання трудових відносин, встановлених статтею 24 КЗпП щодо укладення трудового договору.
Чи платить приватний підприємець-єдинник земельний податок за землю під підприємництво
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ), а справляння плати за землю – Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Плата за землю - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку (далі – податок) та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до ст.ст. 269, 270 ПКУ платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб (п. 286.6 ст. 286 ПКУ).
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПКУ).
Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 ПКУ).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПК).
Згідно із вимогами п.п. «в» п. 1 ст. 96 ЗКУ землекористувачі зобов’язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (п.п. 4 п.п. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ). Разом з цим п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
Згідно із ст. 796 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.
Крім того, відповідно до ст. 797 ЦКУ плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
Таким чином, якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу, яка зареєстрована фізичною особою – підприємцем - платником єдиного податку, і земельна ділянка використовується нею для провадження господарської діяльності (магазин, СТО тощо), то така фізична особа - підприємець - платник єдиного податку звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку (з врахуванням п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Якщо земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), їх частини або нежилі приміщення у багатоквартирних жилих будинках, що знаходяться у власності фізичної особи (фізичної особи – підприємця) та використовуються для провадження господарської діяльності, надавалась їй в установленому чинним законодавством порядку, то за таку земельну ділянку фізична особа – підприємець - платник єдиного податку теж звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку у разі надання в оренду будівлі, споруди (їх частини), нежилового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку.
Сектор комунікацій ДПІ у Київському районі м. Одеси
Головного управління ДФС в Одеській області
Newsflash
| БЕСПЛАТНЫЙ СЕМИНАР 13 июля "ГЛАВНЫЙ БУХГАЛТЕР И БЕЗОПАСНОСТЬ БИЗНЕСА" |
|
Завершаем первое полугодие 2016 года уверенно. Семинар-практикум 13 июля в г. Одесса!
ПРИГЛАШАЕМ бухгалтеров и руководителей предприятий принять участие в бесплатном семинаре-практикуме Главный бухгалтер и безопасность бизнеса Вопросы к рассмотрению:
|