- Ошибка
ПДВ. Відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків. РРО. Чи є відповідальність за несплату пені. Штрафи приватного підприємця за несвоєчасне перерахування єдиного соціального внеску. З 1 вересня уряд підвищив розмір мінімальної заробітної
ПДВ
Згідно з Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість (постанова КМУ від 16.10.2014 № 569), реєстраційна сума обраховується на підставі показників, сформованих після 01.02.2015, зокрема на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, складених після 01.02.2015, та розрахунків коригування до таких накладних, зареєстрованих у ЄРПН.
Таким чином, суми ПДВ за розрахунками коригування до податкових накладних:
- складених після 01.02.2015 - беруть участь у розрахунку реєстраційної суми;
- складених до 01.02.2015 - при обрахунку реєстраційної суми не враховуються.
Змінено порядок надання узагальнюючих письмових податкових консультацій
ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області нагадує.
Законом України від 17 липня 2015 року №655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (далі – Закон №655), який набрав чинності з 01.09.2015, змінено, зокрема, порядок надання контролюючими органами узагальнюючих письмових податкових консультацій
Законом №655 змінено визначення узагальнюючої письмової податкової консультації.
Відповідно до пункту 14.1.173 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у редакції Закону №655 узагальнюючі письмові податкові консультації – це оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, що склалася за результатами узагальнення податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків.
Узагальнюючі письмові податкові консультації надаються виключно центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України протягом 5 календарних днів (пункт 52.6 статті 52 Кодексу).
Відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків можна
отримати у електронному вигляді
ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області повідомляє, що Державною фіскальною службою України запроваджено новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».
Фізична особа – платник податків може сформувати Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді виключно для отримання інформації про себе.
Формування Запиту здійснюється за допомогою «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності», яке розміщене на офіційному веб-порталі ДФС та є загальнодоступним для використання.
Запит має підписуватися електронним цифровим підписом з одночасним застосовуванням посиленого сертифікату, після чого надсилатися до ДФС на єдину електронну адресу подання звітності ( Ртот e-mail адрес защищен РѕС‚ спам-ботов, для его просмотра Сѓ Вас должен быть включен Javascript ).
Після обробки запиту на електронну адресу фізичної особи – платника податків направляється файл-відповідь, який містить відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.
Слід звернути увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по - квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.
Відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків надаються відповідно до:
· Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, форма № 1ДФ (Наказ Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556), в графі «Сума доходу» зазначаються суми нарахованого доходу з графи 3а ф. № 1ДФ, в графі «Сума податку» зазначаються суми утриманого податку з графи 4а ф. № 1ДФ;
Податкової декларації про майновий стан і доходи (Наказ Міндоходів від 11.12.2013 року № 793) в графі «Сума доходу» зазначаються: значення рядка 7 розділ І додатку 5 до розділу ІІІ/ рядка 06 розділу IV податкової декларації, в графі «Сума податку» зазначаються значення рядка 3 розділу ІІ додатку 5 до ІІІ розділу/ рядка 07 розділу IV податкової декларації.
Хто може продавати пиво у пляшках без РРО
Роз’яснення для платників: оскільки пиво віднесено до алкогольних напоїв, підприємці — платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках, за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, мають право проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО, до досягнення ними протягом календарного року обсягу доходу у розмірі 1 млн. гривень. У разі перевищення у календарному році обсягу доходу 1 млн. гривень застосування РРО є обов’язковим.
Крім того, фізичні особи-підприємці, які здійснюють продаж пива, зобов’язані отримати відповідну ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
При цьому, фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку другої та третьої груп мають право здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив, у тому числі пива, виключно через заклад ресторанного
господарства або спеціалізований відділ, що має статус закладу ресторанного харчування, за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та застосування при проведенні розрахунків РРО.
Перереєстрація РРО у разі зміни адміністративного району
Відповідно до глави 3 розділу ІІ Порядку реєстрації опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.13 року № 417, у разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці суб’єктом господарювання надається реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація», документ на право власності або документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО, та реєстраційне посвідчення.
Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа органу ДФС не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи та повертає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення з відміткою про перереєстрацію РРО в контролюючому органі.
У разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові), або сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для користування суб’єкт господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до фіскального органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.
Після отримання документів посадова особа фіскального органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.
Чи є відповідальність за несплату пені
ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області повідомляє, що згідно зі ст. 111 податкового кодексу України (Кодекс) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна, кримінальна.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Згідно з п.п. 126.1 п. 126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.
Грошове зобов’язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності п.п 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Пеня нараховується після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу).
Слід зазначити, що норми чинного законодавства, щодо відповідальності за несплату пені не передбачено.
Разом з цим не сплачена платником податків у встановлений Кодексом строк, пенянарахована на суму грошового зобов’язання, є податковим боргом відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст 14 Кодексу.
Штрафи приватного підприємця за несвоєчасне перерахування єдиного соціального внеску
ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області повідомляє, що відповідно до п. 4 частини першої ст.4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» фізична особа – підприємець, у тому числі платники єдиного податку визначені платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ).
ЄВ для фізичних осіб – підприємців - платників єдиного податку нараховується у розмірі 34,7 відс. вд суми, що визначається такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464 (п. 3 частини першої ст. 7 та частини одинадцятої ст. 8 Закону № 2464).
Відповідно до абзацу третього частини восьмої ст.9 Закону № 2464 ФОП – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.
Абзацом другим пп. 2 п.6 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 №449, визначено, що ФОП платники єдиного податку можуть сплачувати ЄВ у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми ЄВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.
Згідно з пп. 2 п. 1 розд. VII Інструкції № 449 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ на платників, які допустили зазначене порушення у період до 1 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 1 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом №2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини десята та тринадцята ст. 25 Закону №2464).
Згідно зі ст. 165 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
— несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
— несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи зазначене, у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) ЄВ після 20-го числа місяця, наступного за кварталом, за який сплачується ЄВ, до ФОП ЄП, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі – штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
За порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄВ ФОП несуть адміністративну відповідальність.
В які терміни податкова розглядає скаргу платника податків
Відповідно до пункту 56.8 статті 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Згідно з пунктом 56.9 статті 56 ПКУ керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 статті 56 ПКУ, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 статті 56 ПКУ.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
З 1 вересня уряд підвищив розмір мінімальної заробітної плати
Державна податкова інспекція у м. Полтаві повідомляє, що Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 17.09.2015 року №704 передбачено підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати.
Зокрема, встановлено з 1 вересня поточного року:
- мінімальна заробітна плата 1378 грн.;
- прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1330 грн.;
- для працездатних осіб – 1378 грн.;
- для осіб, які втратили працездатність – 1074 грн.
Також з відповідної дати збільшено видатки на пенсійне забезпечення, допомогу сім’ям з
дітьми та одноразові допомоги, стипендії аспірантів і докторантів.
Відповідний Закон опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 19.09.2015 року №174 та набув чинності 20 вересня 2015 року.
Затверджено форму Податкової декларації екологічного податку
ДПІ у Київському районі м. Одеси Головне управління ДФС в Одеській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 р. № 715 затверджено форму Податкової декларації екологічного податку. Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 03 вересня 2015 р. за №1052/27497 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Нагадаємо, що платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;
- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання);
- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Зазначена декларація подається платниками екологічного податку до контролюючого органу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.
За неправомірне завищення платником податку
від’ємного значення ПДВ застосовуються штрафні санкції
Така норма введена Законом України від 16 липня 2015 року N 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі - Закон N 643), який набрав чинності з 29 липня 2015 року. Підрозділ 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України ( далі – ПКУ) доповнено пунктом 41.
Відповідно до даного пункту, якщо контролюючий орган під час перевірки встановлює факт завищення платником податку від'ємного значення сум податку на додану вартість, яке залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної п. 2001.3 ст.200 1 ПКУ, до такого платника податку, крім штрафів, передбачених статтею 123 ПКУ, застосовується штраф у розмірі 10 відсотків суми завищення такого від'ємного значення.
Таким чином, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначена п. 200 1.3 ст. 2001 ПКУ, підлягає зменшенню на суму такого завищення на підставі узгодженого податкового повідомлення-рішення.
Для цілей цього пункту до від'ємного значення належить від'ємне значення сум податку на додану вартість, що залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року, що обліковується в податковій звітності з податку на додану вартість та включає:
- від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;
- непогашене від'ємне значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду.
За рахунок яких показників збільшується реєстраційна сума, крім показників, зазначених у податкових накладних та розрахунках коригування до них, митних деклараціях та аркушах коригування до них, податкових деклараціях з ПДВ та уточнюючих розрахунках до них, та суми поповнення електронного рахунку платника?
Для уникнення відволікання обігових коштів платників податку у липні 2015 року реєстраційну суму автоматично збільшено на суму середньомісячного розміру податку, задекларованого та погашеного платником до бюджету протягом попередніх 12 місяців (так званий „овердрафт”), та на суму переплат, що утворились у платника станом на 1 липня 2015 року за рахунок зайво сплачених коштів до бюджету.
Змінено порядок обліку нерезидентів
Законом України від 17.07.15р. № 655-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків”, який набрав чинності з 1 вересня 2015 року, внесено зміни до статті 64 Податкового кодексу України, відповідно до якої нерезидент береться на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням відповідного об'єкта у разі отримання іноземною компанією або організацією майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні.
Такий нерезидент береться на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням відповідного об'єкта після подання визначеного переліку документів, а саме:
заяви за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
копії витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
нотаріально засвідченої копії правовстановлювальних документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім'я нерезидента уповноваженими органами України;
даних про представника платника податку.
За порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЕРПН з 1 жовтня 2015 року застосовуватимуться штрафні санкції
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання, але не пізніше 180 календарних днів від дати їх складання.
Згідно з пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 1 жовтня 2015 року, не застосовуються штрафні санкції, визначені пунктом 1201.1 статті 1201розділу ІІ Кодексу.
З 1 жовтня 2015 штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, застосовуватимуться у таких розмірах:
10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 1 до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів;
50 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації постачальником протягом 180 календарних днів та втратою права покупця на формування податкового кредиту.
Роз’яснено особливості застосування режиму звільнення
від оподаткування ПДВ операцій з постачання зернових та технічних культур
Відповідно до п. 15 2 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово до 31 грудня 2017 року включно від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.
Норми п. 15 2 підрозділу 2 розділу XX ПКУ не застосовуються до операцій з постачання зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД і такі операції оподатковуються ПДВ у порядку, встановленому ПКУ.
Відповідно до п. 209.6 ст. 209 ПКУ сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Таким чином, якщо платник податку для цілей оподаткування ПДВ не відноситься до сільськогосподарських підприємств, то операції з постачання власно вирощених зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, звільняються від оподаткування ПДВ.
У випадку, якщо у платника податку вартість сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених протягом 12 місяців, становить більше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, то операції з постачання власно вирощених зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків.
Базовим звітним періодом для нарахування та сплати частини
чистого прибутку (доходу) є календарний квартал
Відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями регулюється статтею 11 1 Закону України від 21 вересня 2006 року N 185-V "Про управління об'єктами державної власності" зі змінами (далі - Закон N 185).
Відповідно до ст. 11 1 Закону N 185 державні унітарні підприємства та їх об'єднання зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року N 138 зі змінами (далі - Порядок N 138).
Відповідно до пункту 2 Порядку N 138 частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.
Пункт 3 Порядку N 138 визначає, що частина чистого прибутку (доходу), яка підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою. Встановлено, що розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.
Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податковим (звітним) періодом є календарний рік з урахуванням положень, визначених п. 57.1 ст. 57 Кодексу. Тобто, базовим звітним періодом для подачі декларації з податку на прибуток є податковий рік. Проте як і ст. 57 Кодексу, так і самою формою декларації з податку на прибуток, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 N 872 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 січня 2014 року за N 103/24880), визначено право платників податку на прибуток у частині подачі декларації з цього податку за податкові звітні періоди: перший квартал, півріччя, три квартали, рік.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 16.05.2011 N 285 "Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.05.2011 за N 643/19381, також визначено, що звітним періодом, за який подається розрахунок, є перший квартал, перше півріччя, три квартали, рік.
Таким чином базовим звітним періодом для нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) є календарний квартал.
Сектор комунікацій ДПІ у Київському районі м. Одеси
Головного управління ДФС в Одеській області
Newsflash
| Якщо об’єкт нерухомості не є об’єктом оподаткування то декларація з податку на нерухоме майно не подається |
Консультация от постоянного партнера ТМ "АРКАДА-ГРАНД" ГФС Киевского района г.Одессы
Якщо об’єкт нерухомості не є об’єктом оподаткування то декларація з податку на нерухоме майно не подається
Відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ). Перелік нерухомого майна яке не є об’єктом оподаткування визначено п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.
Тобто, якщо суб’єкт господарювання є власником житлової та/або нежитлової нерухомості та має документальне підтвердження віднесення даного об’єкта до категорій, визначених п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, то такий суб’єкт господарювання звільняється від обов’язку подавати податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Основной сайт ТМ "Аркада-Гранд" - www.arkada.od.ua. |